Досліджувати генеалогічні джерела цікаво та і весело часами.
Дива дивні творяться в метриках "Кошоватской Рождества Богородичной Церкви" за 1831рік:
1.церква почала згадувати землевласника і тестує формат майже в кожному запису (коли не заб(у/и)ває):
"Церкви РБ помещика Молодецкого"
"местечка Кошеватой/селенія/деревни .. помещика Молодецкого"
"того же местечка и помещика крестяне" - в наступні роки
ок. дізнаємось, що містечко Ківшовате і навколишні села (Степок, Луки, Кислівка, Буди..) належали Молодецкому Івану Йосоповичу "проживающего в Вольінской губерніи".
А от з людьми неоднозначно, бо зустрічаємо "у дворянина дКисловка Церкви Рождество Богородичной помещика Молодецкого Шимона Шимонова сьіна Квятковскаго.."
хоча, далі вже перестали писати шляхту (в 1833 вона трансформується в дворян та однодворців) пов'язаною з помещіком, а все більше наголошували, що "крестьянин помещика.."
Про класифікацію селян і чи були вони кріпаками я вже згадував..
2. нарешті почали писати отчєства, включаючи у жінок, та вік молодят при одруженні. Не завжди.
З цікавого та відмінного від Бердичівщини - в поручітєлях молодят є батьки (зрідка і матері), поручителів може бути по 3!
3. відновлюється хрещення парою воспріємніков - чоловіком і жінкою.
У заможних традиційно зустрічаються похресники-шляхтичі, по-багатому - 2пари воспріємніков..
4. з'явлюються цікаві причини смерті
- традиційна "от натуральной (болезни)" - яку деякі професійні(з КВЕДом!) генеалоги трактують як "від старості" і тому "тоді довго не жили"))
- "от нервенной горячки" - можна вважати, що життя селян значно ускладнилось від нововведень, але..
- "от побоев економа" - зустрів лише один(!) запис. Тобто, а)церква не приховувала б)побитою була не місцева, а проживаюча тут беззахісна "покритка"..
- "от пухлятиньі/опухоли" - доволі часті причини і можна було б вважати доказом "ядерного удару, яких поховав під землею купу російських міст", якби церква в попередні роки трудилась писати причини смерті..
!!!.а тепер ШОК-КОНТЕНТ
- в 1831р не бачена раніше смертність, особливо пожилих людей - від 50 і до 90років
- церква не встигає відпочити від погребальних треб - перші півроку(!) ЩОДНЯ! хтось помирає
але помирають дивно - спочатку в містецку Кошеватой, потім черга дєрєвні Кісловка, далі - д.Буди, а потім..
з кінця липня церковники-грантоїди актуалізували списки населення і все повернулося до НАТУРАЛЬНОГО;) виду: де малі діти від 0 до 5 переважають по смертності решту вікових періодів
---
Отож, в 1831 Російська Імперія повноправно вступила у володіння Правобережжям України і почали діяти її "міграційні" закони.
Акрильонний підтримкою Імперії землевласник, швидше за все, провів оптимізацію видатків на церкву і ввів конкретні КРІ.
Судячи з мєтаній церковників, задача стояла:
- втовкмачити селюкам, хто їх власник
- оплату церкви перевели на трудодні, чим і викликані щоденні поховання по одному небіжчику
- чекати ревізора, який переперевірить ведення церквою обліку населення - тому й "погеноцидили" всіх давно померлих старих.
Тож церква працювала, як могла та вміла - підробляла документи..
При цьому, на відміну від Бердичівщини, з 1790х рр зустрічаю регулярні! записи перевірячих ведення церквами книг.
В сусідньому Степку взагалі був втик і заміна нерадивого священника.
Але не зважаючи на перевірки, маючи тісні родинні зв'язки (клан священників Петровскьких) сповідки тупо переписувалися з року в рік з купою помилок та вигаданих отчєств..
А тут "їде ревізор" від інвестора))