Нахіба
Книга - пам'ятник Імперській політиці Россії.
Крім загального опису життя тих часів на шляху "путешественника" маємо:
- офіційну версію історії Російської Імперії сочінєнія Карамзіна (можливо ще й Татіщєва!?), яку повторює автор для закріплення матеріалу: "брехня, багато разів повторена, стає правдою".
Що важливо - більшість з цієї версіх історії попала і в наші підручники - доРоманівські історичні джерела гарно підчистили "істереографи" з часів Петра 1 та Єкатєріни 2.. - офіційну імперську пропаганду: РАссія - велікая дєржава, вставшая с калєн, скрєпьі, Царь-Вєра-Атєчєства..
- огляд культури та науки, екскурси в історію..
- сам опис місць та доріг. Нам цікава частина маршруту Полтава-Київ-Радомисль-Житомир-БЕРДИЧІВ-Австрійські Броди
трохи художнього опису та деталей, щодо доріг з Генеральних мап наших губерній 1821р - опис населення, одяг та характер. Є малороси, євреї Житомира та Бердичева, жиди Бродів, австрійці..
- окремо досить детально описано єврейський побут, синагогу, цілий додаток до книги виділено Католицькій та Унійній вірі, від знущання яких Єкатеріна Вєлікая визволила руський народ приєднанням Правобережжя..
Бачення автором історії
Книга насичена великою кількістю історичних даних. Але..
Пам'ятаємо про цензуру історії династією Романових і назву типографії дивимось ))
Але й в піску знаходять золоті крупинки..
Города південної та середньої Росію майже всі будувалися на західних чи північних берегах рік від варварів зі сходу, а потім і з півдня. Але "Тула служитЬ исключеніемЬ" ;)
1803 "землетрясеніе отЬ Одессьі кЬ Туле и далЕе к сЕверу"
Степи південної Росії, території сучасної України повні курганів - "не просто вьісокія мЕста, а какЬ бьі нарочно устроенньія и укрЕпленньія".
Чиї і для чого створені насипи-кургани автор і тогочасна наука не знає: можливо це "указатели пути Монголам или НагайскимЬ Татарам", можливо "для обозрЕнія окрестностей", місцеві знаходять в них "военньія орудія".
Навколо курганів села і дєрєвні з військовими топонімами: "стрелцьі, сторожи, солдатское", можливо населення складало "укрЕплеія єтой линіи".
Це ще про територію Росії, але "большая часть жителей здЕшнихЬ селеній вЬ ЛАНДРАТСКИХь книгахЬ 1710 и !717 годовЬ названьі рейтарами, а сами округи станами" - русью пахнуть назви гниг і жителів ))
А от і про Українські кургани:
"в предЕлахЬ Харьковской губерніи начинается та непрерьівная цЕпь кургановЬ, которая, протяглась через Малороссію и Вольінь, теряется вЬ срединЕ Галиціи".
Одні кургани розсипані по одному на висотах і можуть бути могилами чи "сторожевьія ставки какого нибудь воинственнаго народа".
Інші розташовані групами з 5-7 і до 10 насипів зі спуском в середині чи з "входомЬ со стороньі полуденной", як юрти, якщо накрити.
"РусскимЬ АрхеологамЬ предлежитЬ трудЬ .. опредЕлить Єпохи, кЬ которьім они относятся"
Є і про Змієві вали під Києвом, які і в 2022 виявилися в справному стані :)
"От Кіева до Житомира почти нЕтЬ ничего достопримЕчательнаго, кромЕ нЕсколькихЬ земляньіх укрЕпленій, встрЕчающихся вЬ некоторьіхЬ старинньіхЬ селеніяхЬ, какЬ вЬ БЕлогородкахЬ, МотижинЕ, БерзовнЕ и пр. УкрЕпленія єти состоятЬ изЬ рвовЬ и насьіпей, и вЕроятно составляли сторожевую линію противЬ внезапнаго вторженія ТурецкихЬ ордЬ, которьіе вЬ 16 и 17 столЕтіяхЬ.."
Станишівка, що під Житомиром:
"ВЬ 7 верстахЬ отЬ Житомира надЬ рЕкою ТетеревьімЬ встрЄчаются еще слЕдьі обширньіх земляньіхЬ насьіпей, которьія или вмЕстЕ сЬ прочими укрЕпленіями входили вЬ составЬ сторожевой цЕпи, или устроеньі бьіли только для временного пребьіванія войска, вЬ чем удостовЕряетЬ отчасти самое названіе деревни Становищи, лежащей подлЕ єтизЬ насьіпей"
Про Бердичівський Кармелітський монастир:
"ДостопримЕчательнЕйшее зданіе вЬ БердичевЕ есть Римскокатолическій Кармелитскій монастьірь, основанньій и имЕніями надЕленньій вЬ 1630 году КіевскимЬ воеводою ТишкевичемЬ для того, чтобьі пріохотить (какЬ сказано вЬ записи) народЬ Русскій кЬ святой уніи* (См.Вольін.записи Г.Руссова)."
Багато фактів про Київ - руські Афіни:
"Кіевопечерскій монастьірь стоитЬ на горЕ, которая со стороньі ДнЕпра при подошвЕ своей обсЕчена, а сЬ прочихЬ сторонЬ защищается рвами, бастіонами и полисадами. Єта крЕпость заложена вЬ 1716 году ИмператоромЬ Петром І.."
Собори та церкви Лаври будували "Цареградскіе зодчіе" на мощах святих угодників принесених ними з Константинополя..
Колокольня збудована в 1734 "ИталіанскимЬ художникомЬ Шейденом" вищою за Московські..
"МимоходомЬ замЕтилЬ, что слЕдьі єтого рода зодчества, первоначально принесеннаго кЬ намЬ изЬ Греціи, а потом АристотелемЬ изЬ Италіи, видньі на храмахЬ Св.Марка вЬ Венеціи и Св.Антонія вЬ ПадуЕ.."..
"Иконостасьі - Греческой живописи по золотому полю.."
Старий Київ і Подол з Новим Києвом "отделяется большимЬ оврагомЬ. ВЬ нижней части оврага есть колодеь, назьіваемьій КрещатикомЬ; преданіе сохранілось, что в немЬ крещеньі дЕти Великаго Князя Владиміра. ПодлЕ колодезя, покрьітого павильономЬ, воздвигнутЬ вЬ 1802 году небольшой обелискЬ Великому Владимиру".
Собор Святої Софії повний золотих подарунків від Московських царів, а ще там є бібліотека "заключающая около 1000 рЕдкихЬ книгЬ, печатньіхЬ и рукописньіхЬ, на ЕврейскомЬ, ГреческомЬ, ЛатинскомЬ, ПольскомЬ, СлавянскомЬ, РусскомЬ, НЕмецкомЬ и другихЬ язьікахЬ. Ее можна назвать матерію РусскихЬ библіотекЬ"
Про Могилянку. Це найбільш ржачний момент в світлі того, що вкраїнчики борються з колоніальним своїм минулим;): "НЕтЬ нуждЬі напоминать о великой пользЕ, принесенной Кіевскою Академіею отечеству. ВБ ней образовались не только большая часть святителей нашей церкви, но и многие государственньіе сановники. Короче сказать: до учрежденія университетовЬ КіевЬ бьілЬ, в точномЬ смьіслЕ, Русскими Афинами."
"АдамЬ Бременскій также назьівалЬ КіевЬ главньім украшеніемЬ Россіи и даже вторьімЬ КонстантинополемЬ"
цікаво про Кременець і БогданоХмельниччину:
"вЬ 1240 году, грозя Россіи, Батьій, и около 1256 года темниЬ БатьіевЬ Куремса нападали на него безЬ успЕха. ВЬ !; вЕкЕ КременецЬ достался ПольшЕ и при СигизмундЕ І укрЕпленЬ білЬ по правиламЬ новаго военноаго искусства; но вЬ 1646 году онЬ палЬ передЬ мальімЬ отрядомЬ КозаковЬ, мстившихЬ ПольшЕ за стЕсненіе исповЕданія ихЬ вЕрьі."
Цікавий момент до скреп вєри:
"НародЬ, привлеченньій набожностію или любопьітствомЬ, стоялЬ по сторонамЬ, какЬ двЕ водньія стЕньі, во врЕмя перехожденія ИзраильтянЬ черезЬ Чермное море;"
Яке-яке море? не чує баба..))
Протестанти
Описуючи історію Австрійськи імператорів дізнаємось цікаве про розкол Католичної Церкви. Цікаво, що політика "розділяй і властвуй" досі використовується РФ-ією
"СЬ той несчастной єпохи, какЬ святьіе отцьі Римскіе отлучили ПротестантовЬ отЬ Римской церкви, послЕдніе долго не находили себЕ пристанища ни вЬ каком углу земньіхЬ царствЬ КатолическихЬ.."
Але в 1781 "посЕтили ВЕну Великій Князь Рускій ПавелЬ и Великая Княгиня Марія..
Пользуясь, можетЬ бьіть, ихЬ совЕтами и примЕром своей Союзницьі Великой Екатериньі, ІосифЬ ІІ обьявилЬ себя покровителемЬ вЕротерпимости; вьістроилЬ церкви для ЛютеранЬ и РеформатовЬ; и вЬ тоже время уничтожилЬ множество монастьірей КатолическихЬ"
Сам папа, Пій 6, приїздив на розборки до Імператора: "ИзвЕстно только то, что ИмператорЬ твердьій вЬ своихЬ намЕреніяхЬ, продолжалЬ, и послЕ отЬЕзда Папьі, заниматься преобразованіемЬ церковньімЬ. Между прочимЬ, онЬ ввелЬ вЬ богослуженіе язьікЬ НЕмецкій вмЕсто Латинскаго, котораго Австрійцьі не понимали."
Перелік офіційних джерел:)
"При составленіи статей о РимскокатоликахЬ и ГрекоуниатахЬ, руководством служили Исторія Государства Россійскаго, Карамзина, - Исторія обЬ Уніи, БантьішЬ-Каменскаго, - указьі и другіе обнародованньіе актьі Правительства"
Католики
Ще не опрацював..
Греко-Уніти
Ще не опрацював..
Пропаганда цінностей
Серед скромних подорожніх заміток, автора іноді пробиває на філософствування з повчальною метою. Скрєпні штампи чи свідома пропаганда детектед ;)
прощаніє с родіной: "..предковЬ, завЕщавшихЬ намЬ святое чувство любви кЬ матери городовЬ РусскихЬ, поклонился вЬ послЕдній разЬ ея священному Кремлю.
КолокольчикЬ зазвенЕлЬ; летучая тройка помчалась снЕжная пьіль извилася столбомЬ."
"..Москва священна для всЕхЬ РусскихЬ, как блюстительница нашихЬ нравовЬ и обьічаевЬ, какЬ живой памятникЬ отечественньіхЬ доблестей, какЬ залогЬ святьіней нашей вЕрьі: рядЬ ея столЕтій есть рядЬ жертвЬ, принесенньіх ею для независимости отечества.
СамЬ Небесньій ПромьіслЬ покрьівает Москву щитом своимЬ."
Царь-ІмпєраторЬ: "..вЬ храмЬ Господній, - при звонЕ колоколовЬ, при громЕ пушекЬ, при восклицаніяхЬ войска, при общихЬ искреннихЬ благословеніяхЬ народа, сопровождаемьіхЬ словами умиленія. Покажите намЬ зотя одно гражданское общество вЬ мирЕ, подобное Єтой православной семьЕ, гдЕ Надежда - Государь и Любовь - Россія соединяются между собою столь крЕпкимЬ союзомЬ родства: ВЕрьі."
скалєн: ".. зима и бури, и что изЬ ея пепла, подобно птенцу баснословного феникса, возродится слава Россіи?
На єтомЬ пеплЕ и на грудахЬ разавлинЬ воздвигнулись рядьі новьіхЬ зданій, блестящихЬ красотою и пьіностію;
промьішленность и художества пробудили снова дЕятельность на торжиахЬ; общества одушевились прежнимЬ радушіемЬ и откровенностію; Русскіе собрались сюда, какЬ и прежде, изЬ разньіхЬ краевЬ Россіи, чтобьі передавать другЬ другу завЕтньія добродЕтели предковЬ и дЕлиться святьіми чувствами любви кЬ Царю и Отечеству.
Мечтатели, политики иноземньіе! Хотите ли имЕть понятіе о торжествЕ ЄтихЬ чувствЬ? Переселитесь мьіслію вЬ Москуву, когда при опасностяхЬ, угрожавших родному краю, она первая передЬ лицемЬ Государя приносила свои жертвьі и уже заранЕе обрекала себя на всесожженіе;"
Скрєпи, побачені автором на березі Дніпра:
"Благочестіе и набожность, которьіми Русскій народЬ велик и могущественЬ, принадлежатЬ кЬ отличителььім чертам его. Прошло тьісячелЕтіе, и несмотря на плЕненіе Батьіво и Польское, онЬ не забьіл своего Іерусалима, отЬ котораго возсіялЬ свЕтЬ откровенія для Россіи. Многія изЬ РусскихЬ женщинЬ еще вЬ среднихЬ летазЬ даютЬ обЕтЬ ходить ежегодно на поклоненіе святьімЬ мощамЬ, обрЕтающимся вЬ КіевЕ.."
Цікавий фрагмент з єдиною згадкою терміна "Україна":
"СЬ перемЕною мЕстЬ самое очертаніе природьі примЕтно измЕняется. Вь предЕлахЬ Вольінской губерніи постепенно исчезаютЬ равниньі Украинскія; и по вьіЕздЕ изЬ Дубно видишь сЬ лЕвой стороньі синЕющуюся цЕпь горЬ.."
Термін "Малоросія" автор вживає лише у відношенні до степових Чернігівської та Полтавської губерній.
Київ - руські Афіни, другий Константинополь, Іерусалим руського народу, але не Малоросія..
Хвилинка політінформації:
"Народонаселеніе Вольіни и Подоліи преимуществено состоитЬ изЬ трехЬ племенЬ: РусскихЬ, ПоляковЬ и ЕвреевЬ. Каждое изЬ нихЬ исповЕдуетЬ особую вЕру и, что всего примЕчательнЕе, занимаетЬ особую степень вЬ гражданскомЬ обществЕ. ВсЕ, назьівающіе себя Поляками, или,что одно и тоже, всЕ Римскокатолики находятся вЬ шляхетскомЬ или духовном званіи; Евреи составляютЬ среднее сословіе, ь.е. купечество и мЕщанство; а Русскіе, какЬ Православньіе, такЬ и Грекоунитьі, принадлежатЬ кЬ низшему разряду общества: кЬ крестьянам и вообще черни. Нельзя не замЕтить вЬ єтомЬ слЕдовЬ политики прежняго Польскаго правительства, состоявшаго под вліяніемЬ Римскаго духовенства и имЕвшего цЕлію распространеніе вЬ здЕшнемЬ краЕ Римско вЕрьі и рЕшительное уничтоженіе Православія. Ухищренія єтой политики заслуживаютЬ особеннаго, подробнаго нашего изслЕдованія; я постараюсь раскрьіть ихЬ.."
Є ще чимало цікавого, але регламент ))
Опис тогочасного життя-буття
Пізнавальний, бо мається разючий контраст між тульськими оружейніками, малоросами, євреями/жидами, німцями-австрійцями..
Тула, гарний пафосний опис "Тульскаго Оружейнаго завода" позичений в "Г.Гамеля" демонструє тогочасні технології:
"вододЕйствующихЬ машинЬ и по огромному ихЬ размЕру", "стальная или молотовая сЬ восьмью горнами и восьмью молотами, калильня, тягольня, для растягиванія стали вЬ прутья, точильня о 16 АнглійскихЬ точилахЬ, черная вертельня для просверливанія стволовЬ и многія другія. Нельзя безЬ изумленія смотрЕть на Єти необьічайньія сильі природьі и рікЬ человЕческих. Шумь водьі, движущей паденімЬ своимЬ огромньія колеса, - стукЬ молотовЬ, колеблющиЬ ударами основаніе земли, - визг точильньіхЬ.."
і екстаз православія:)) ".. пьілающіе горньі, раздуваемьіе огромньіми мЕхами, невнятньіе вопли и черньіе лица работниковЬ, бЕгающих сЬ раскаленньімЬ желЕзомЬ, - все єто невольно заставляетЬ забьіться и подумать, что сам ВулканЬ куетЬ здЕсь молніеносньіе перуньі Россійскому Громовержцу"
Кузні в Тулі "устроеньі слободою по грамотамЬ Царей Феодора Іоанновича и Бориса Феодоровича Годунова; но Оружейньі заводЬ основанЬ уже вЬ слЕдствіе указа Петра Великаго 15 Февраля 1712 года.."
Багата земля русская талантамі ;) "..первьіе вододЕйствующія машиньі устроеньі бьіли простьім кузнецомЬ Сидоровьім и солдатомЬ Ораніенбургскаго баталіона Ватищевьім.."..
Але розквіту завод набув в 1817, коли призначили "главньім его межаникомЬ Англичанина Джона-Джонса".
Завод на "такой степни совершенства, какая не существуетЬ даже на лучшихЬ ружейньіх фабрикахЬ вЬ Англіи"
"ОгнестрЕльнаго оружія", якого, як ми сьогодні знаємо, англічанє цеглою не чистять ;), вироблялося до 70.000, "а вЬ случаЕ нуждьі"..
Цехових "ружейньіхЬ мастеровЬ" до 3тис, всього народу до 14тис + "приписньіх крестьянЬ вЬ Тульской и Калужской губерніяхЬ 3362 души мужсаго пола"
Зброярі "между прочимЬ" виробляють "физическіе и математическіе инструментьі, ножи, самоварьі, разньія галантерейньія вещи", а ще вирізають на сталі та камінні. А які "остроумньія", "трудолюбивьі, ловки, проворньі", "отличаются удальством вЬ гимнастическихЬ забавахЬ, какЬ то плаваніи, в бЕганьи на конькахЬ и кулачном бою"..
у вільний від роботи час влітку плавають різними стилями, навіть, не знаючи про їх існування. Взимку ж на коньках виписують "буквьі, слова и разньіе узорьі"..
А які вони серенади співають. Збираються вечорами "и поют хоромЬ духовньія одьі Ломоносова, старинньія псалмьі, кантатьі;"
А от з жінками в Тулі біда, сидять по тєрємам, але раз в рік виходять "вЬ церковЬ для исповЕди. Размалеванное бЕлилами лице и черньіе зубьі почитаются здУсь красотою нЕжнаго пола. ВЬ особенное уваженіе принимается тучность тЕла..".
Там ще є опис одягу, вимови тульчан..
Відать образили автора тульчанки, на відміну від єврейок, про яких нижче ))
Селенія
тут опис приТульського села, але структура і природа була універсальною для тих часів. Тож уважно вчитуємся ;)
"Тянуться слободами" "по направленію ручьевЬ и рЕчек" - це я вже зрозумів, досліджуючи свої села, їх розташування вулиць..
"Плоскія береговьія возвьішенности, оставленньія для улицЬ и вьігоновЬ, отдЕляют одну слободу отЬ другой по крайней мЕрЕ на одну версту; садьі, огородьі, коноплянники и гумньі, примьікающіе кЬ дворамЬ со стороньі поля, также занимаютЬ длиннику на полверстьі и болЕе. ВсЕ єти угодья размежеваньі на узіе продолговатьі квадратьі, обсаженньіе ивами и принадлежащіе разньімЬ владЕльцам.
ВЬ большихЬ селахЬ каждая слобода имЕетЬ свои сборньія мЕста для хороводовЬ.."
Детально описано рускій народний абичай "пропить дЕвку, на здЕшнемЬ язьікЕ значитЬ просватать ее; потому что во время помолвкиотецЬ жениха обязанЬ напоить наповалЬ всю родню невЕстьі от стараго до малаго"..
Україна-Малоросія з переходом в Волинь
Далі автор прямує малозаселеним, але "тучним" степом південніше Тули:
"Старожильі расказьіваютЬ, какЬ застали мЕста сіи еще неудобренньіми; какЬ рвали на нихЬ ковьіль и собирали землянику.."
Нічкою темною, жахаючись тіней, наближається до України-Малоросії - "но Єта небесная звЕздочка вдругЬ превращается вЬ простой огонекЬ, курящійся вЬ нЕсколькихЬ шагахЬ отЬ дороги. ВокругЬ его сидятЬ сЬ трубами задумчивьіе Малороссьі; по сторонамЬ разставленьі рядьі длинньіх фурЬ и пасутся гуртьі воловЬ."
Діставшись Малоросії автора пробиває на роздуми про виховання місцевої молоді. Їх Вєлічєства повідкривали нам, як альтернативу французьким гувернанткам, університети "для юношей" (Харків та Київський Св.Владіміра), "Институтьі вь ПолтавЕ, вЬ ХарьковЕ и ОдессЕ для благородньіхЬ дЕвицЬ", які "служатЬ залогомЬ великихЬ надеждЬ"
Про Малоросію
Судячи з використання автором топонімів Україна, Малоросія вживається поруч з Волинь, Галиція, вони були назвами певних територій. Вчитаємось:
"Малороссія лежитЬ большею частію на ровньіхЬ мЕстах, теряющихся вЬ обширномЬ и однообразномЬ горионтЕ. Обнаженньій и пустьінньій видЬ здЕшнихЬ полей происходит не отЬ скудости вЬ народонаселеніи, но отЬ рЕдкости селЬ и мЕстечекЬ, вЬ которьіхЬ тЕснятся Малороссіяне. Обьікновеніе сосредоточивать такимЬ образомЬ жилища, вЕроятно, осталось еще отЬ патріархальньіхЬ временЬ, когда семейства имЕли нужду во взаимной помощи для защищенія себя отЬ враждебньіхЬ сосЕдей, отЬ лютьіхЬ звЕрей, от суровости стихій; и оно до сихЬ порЬ сохранилось преимущенственно на гладкихЬ поверхностяхЬ Европьі, открьітьіхЬ вьюгамЬ и вихрямЬ.
В Малороссіи причиною стЕсненной населенности можно считать и потребность водьі; єто доказьіваетЬ самое расположеніє здЕшніх посадов и мЕстечекЬ. Почти всЕ они лежатЬ вокругЬ озерЬ, которьіми сЬ избьітком вознаграждается здЕсь недостататокЬ источниковЬ и рЕкЬ"
Далі автор приводить кількість поселень в Чернігівській і Полтавській губерніях.
Що натякає, що це і є Малоросія того часу!
Видно малороси образили "русскаго путешественника" - починає філософствувать на вплив природних факторів на характер народу ;)
".. житель равнинЬ, теряясьи зрЕніем и мьіслію вЬ неизвЕстности пространства, невольно переходитЬ в состояніе бездЕйствія и усьіпленія.. пЕшеходецЬ МалороссЬ идетЬ ровньіми шагами рядомЬ сЬ воломЬ, которьімЬ онЬ управляетЬ.
Простота Малороссійскаго крестьянина часто похожа бьівает на легкоуміе, о которомЬ вЬ самой Малороссіи расказьіваютЬ множество забавньіхЬ анекдотовЬ.
Все рЕдкое кажется ему новЬім, и все новое необьікновенньімЬ. Удивленніе свое о встрЕтившмся ему постороннемЬ лицЕ вьіражаетЬ онЬ своему товарищу пантоминами сЬ полною дЕтскою увЕренностію, что вьі, не сльіша его словЬ, не можете понять о его движеніи. ОтЬ того, кто показался Малороссіянину по чему либо страшньімЬ, онЬ бЕжитЬ, какЬ заяцЬ, за плетень или за дерево и спрятавши одно лице, думатЬ, что онЬ и весь невидимЬ.
Гостепріимство есть добродЕтель, родная всЕмЬ племенамЬ Славянским.. вЬ Малороссіи, не имЕющей
гостинницЬ ни вЬ селеніяхЬ ни вЬ городахЬ, даже и за деньги трудно найти пристанище. Упрямство вБ жтом Малороссіянина доходитЬ иногда до жесткосердія, не смягчаемого ни просьбами, ни жалостію кЬ путешественнику, оставляемому подЬ открьітьімЬ небомЬ вЬ ненастное время."
Але під Києвом автор вже забуває термін Малоросія та й паломники до мощей, яких він описує, мають гостинність: "сіи пилигримьі именемЬ вЕрьі вездЕ находятЬ себЕ готовую трапезу и отверстое пристанище"
Описи автором доріг та місцевості на шляху від Київа до Житомира-Бердичева я розмістив в статті про Дорожню мережу початку 19ст. А от про його враження та історичні екскурси трохи буде тут..
Житомир, Бердичів знайомлять автора з "Евреями". (про Жидів-Євреїв досить багато, тож виніс в окремий підрозділ нижче)..
"ВЬ полдень 25 числа пріЕхалЬ я вЬ ЖитомирЬ, гдЕ есть 3 Русскія церкви, 2 католическіе монастьіря, БернардиновЬ и СестрЬ милосердія, и один огромньій кляшторЬ, оставшийся после ІезуитовЬ. СверхЬ того вЬ ЖитомирЕ находится одна изЬ кафедрЬ католической Луцкой епархіи..
ЗдЕсь получилЬ и первое понятіе о ЕвреяхЬ"
Бердичів
"БердичевЬ можна назвать вЕчно толкучимЬ рьінкомЬ ЕвреевЬ, составляющихЬ главнЕйшее народонаселеніе єтаго мЕстечка.."
"Остановившись у Поляка вЬ трактирЕ, и нмедленно отправился, вЬ сопровожденіи фактора Еврея, смотрЕть городЬ..
ДостопримЕчательнЕйшее зданіе вЬ БердичевЕ есть Римскокатолическій Кармелитскій монастьірь, основанньій и имЕніями надЕленньій вЬ 1630 году КіевскимЬ воеводою ТишкевичемЬ для того, чтобьі пріохотить (какЬ сказано вЬ записи) народЬ Русскій кЬ святой уніи* (См.Вольін.записи Г.Руссова).
"Монастьірь обнесенЬ вьісокими каменньіми стЕнами и заключаетЬ вЬ себЕ нЕсколько каменньіхЬ домовЬ для нескольких, КармелитовЬ БосьіхЬ. СЬ террассьі, на которой стоитЬ костелЬ монастьіря, видньі нижняя часть мЕстечка и его окрестности"
"ВечерЬ провелЬ я очень пріятно вЬ кругу семейства банкира Генія. ОнЬ и жена его родомЬ изЬ Швейцаріи, я Еду вЬ изЬ отчизну."
"ЧерезЬ БердичевЬ есть прямая и кратчайшая дорога изЬ Кіева вЬ РадзивиловЬ. Но єту дорогу вЬ полномЬ смьіслЕ можно назвать операціонною линіею ЕвреевЬ; на ней нЕтЬ другихЬ станцій, кромЕ ЕврейскихЬ и пчти нЕть другаго народонаселенія, кромЕ Еврейскаго. Боясь голода, жаждьі и безсонницьі, встрЕчаемьіхЬ обьікновенно вЬ неопрятньіхЬ корчмахЬ, я рЕшился возвратиться на почтовьій тракЬ, чрезЬ ЖитомирЬ."
Львів-Лемберг
Львів в ті часи належить до Австрійської Імперії:
"Политика НЕмцевЬ истребила здЕсь и нравьі и обьічаи и язьікЬ коренньіх жителей. НЕтЬ нигдЕ Львова, вездЕ ЛембергЬ"
"Мьі пробьіли вЬ ЛембергЕ только 6 или 7 часовЬ - для того, чтобьі запастись НЕмецкими паспортами..
Тяжельій рьідванЬ стучалЬ по мостовой; почталіонЬ игралЬ на литаврЕ вЕстовую пЕсню.."
Лемберг наш:
"- А развЕ тьі Русской, спросилЬ я сЬ удивленіем?
- ВЕстимо, продолжалЬ часовой, я изЬ Галиціи.
И такЬ добрьіе Галичане еще не забьіли, что они бьіли нЕкогда дЕтьми Святой Руси и братья намЬ по происхожденію, по язьіку и по вЕрЕ."
Євреї, Католики та Уніати удостоєні автором особливої уваги. Завдання партії? ;)
Євреї
Перше(!) знайомство автора з єврейським народом відбулося, з його слів, в Житомирі:
"ЗдЕсь получилЬ и первое понятіе о ЕвреяхЬ, которьіе болЕе двухЬ часовЬ испьітівали мое терпеніе безпрерьівньіми предложеніями своихЬ услугЬ и товаровЬ."
Далі був Бердичів:
"БердичевЬ можна назвать вЕчно толкучимЬ рьінкомЬ ЕвреевЬ, составляющихЬ главнЕйшее народонаселеніе єтаго мЕстечка. Мущиньі сЬ растрепанньіми волосами, вЬ широкихЬ шляпахЬ, вЬ длиннопольіхЬ нанковьіхЬ полукафтаньяхЬ, вЬ нитяньіхЬ чулкахЬ и вЬ башмакахЬ, сЬ трубками во рту, сЬ утра и до вечера живутЬ на площади; женщиньі дома и на улицЕ, сидя и ходя, безпрерьівно занимаются вязаньемЬ чулковЬ. Евреи встречаютЬ каждаго Русскаго сЬ примЕтньім безпокойствомЬ, измЕряя его вертящимися глазами своими сЬ ногЬ до головьі и стараясь сЬ перваго пріема узнать его характерЬ, наклонности, прихоти и, что всего для нихЬ важнЕе, его денежньія средсттва.."
"ЧерезЬ БердичевЬ есть прямая и кратчайшая дорога изЬ Кіева вЬ РадзивиловЬ. Но єту дорогу вЬ полномЬ смьіслЕ можно назвать операціонною линіею ЕвреевЬ; на ней нЕтЬ другихЬ станцій, кромЕ ЕврейскихЬ и пчти нЕть другаго народонаселенія, кромЕ Еврейскаго."
А ось і скрєпне бачення місця Євреїв:
"Потомки древнихЬ ИзраильтянЬ, за осмнадцать предЬ симЬ столЕтій лишившіеся своего отечества и потерявшіе навсегда политическог бьітіе, осужденьі блуждать изЬ одной страньі вЬ другую, какЬ бьі единственно для того, чтобьі свидЕтельствовать всему міру о непреложности опредЕленій Суда Божія."
Автор ділить євреїв на східних та західних:
про Східних відомо лиш те, що в 10ст вони жили "вмЕстЕ сЬ Козарами вЬ Крьіму, и что посльі ихЬ покушалися привлечь вЬ законЬ МоисеевЬ Великаго Князя Владиміра. ПослЕ вторженія вЬ КрьімЬ ПеченЕговЬ и ПоловцевЬ, часть ЕвреевЬ, какЬ можно предполагать, скрьілась на КавказЕ между горньіми племенами; другіе вЕроятно нашли себЕ убЕжище вЬ южньіхЬ предЕлахЬ Россіи и в странЕ ЛяховЬ. Изгнанньіе ВладиміромЬ МономахомЬ изЬ Великаго Княжества Кіевскаго также удалились, можетЬ бьіть, кЬ ЛяхамЬ и НЕмцамЬ."
"Западньіе Евреи вЬ первьій разЬ явились вЬ ЕвропЕ вЬ самомЬ уничиженномЬ видЕ, прикованньіе кЬ торжествнной колесницЕ Помпея, завоевателя Іудеи..
ВЬ царствованіе Августа, вьіходцевЬ изЬ Іудеи бьіло в РимЕ до 20.000; они занимали особую часть города за ТибромЬ. По разоренію Іерусалима ТитомЬ, сьіном Веспасіана, продано также ІудееаЬ вЬ рабство до 97.000."
"Христіане первЬіхЬ и среднихЬ вЕковЬ чуждались ии бЕгали ЕвреевЬ, какЬ людей, зараженньіхЬ опасною язвою; изувЕрство КатоликовЬ воздвигло противЬ нихЬ вЬ Италіи и Испаніи всЕ козни инквизиціИ. МагометЬ положилЬ не меньшую распрю между ними и послЕдователями его раскола.
Подобноо преступникамЬ, носившимЬ на селЕ своемЬ печать отверженія, Евреи вездЕ бьіли презираемьі и гонимьі за ихЬ религію(*ВЬ ПольшЕ КазимирЬ Великій, по любви своей кЬ ЄстеркЕ, покровительствавалЬ ЕвреямЬ..); но єти гоненія, связьівая ихЬ между собою тЕснЕйшими узами, способствовали только кЬ утвержденію ихЬ вЬ заблужденіяхЬ Талмуда и толкахЬ закона Моисеева"
"ВЬ Россіи есть три сектьі ЕвреевЬ: Караимьі, Раббинистьі и Хасидьі"
Караіми - визнають лише "Ветхій ЗавЕтЬ"("МоисеевЬ ЗаконЬ")
Раббіністи - додатково визнають "толкованія Талмуда"
Хасиди - "допускают еще и разньія толкованія на ТалмудЬ"
Євреїв в Росії налічується "болЕе милліона; кагаловЬ болЕе 1000, а синагогЬ сЬ постоянньіми и временньіми молитвенньіми школами 4.48т..", автор дає опис духовного штату єврейства..
"ВетхозавЕтная Библія ЕвреевЬ имЕетЬ значительньіе несходства сЬ употребляемою Христіанами; потому что первая искажена бьіла такЬ назьіваемьіми Тиверіадскими мудрецами вЬ первьіе вЕки Христіанской церкви; и преимущенственно вЬ текстеЕ пророчества о Мессіи. Они стараются приписать єто несходство переводчикамЬ Греческой Библіи, и даже установленЬ бьілЬ у нихЬ день плача, вЬ воспоминаніе той єпохи, когда 72 толковник перевели Библію на Греческій язьікЬ сЬ подлинника, присланнаго кЬ Птолемею Лагу отЬ Первосвященника Іерусалимскаго.."
"Еврейскій шабатЬ.. Любопьітно смотреть на безпокойство Еврея, застигнутаго передЬ єтимЬ временемЬ вЬ дорогЕ.."
"ТамЬ, гдЕ нЕтЬ синагоги, сборньімЬ мЕстомЬ молитвьі служитЬ большею частію корчма, предпочитаемая прочимЬ частньімЬ домамЬ, вЕроятно, по удобности помЕщенія..".
йде опис молитви єврейськими чоловіками: "держитЬ в рукахЬ Библію, и начавЬ чтеніе шопотомЬ, переходитЬ постепенно кЬ громкимЬ тонамЬ, похожимЬ на завьіваніе"
ще один опис зовнішності
"Черньіе волоія сЬ длинньіми, какЬ бьі нарочно завитьіми, локонами и небольшіе, безпрестанно вертящіевся, глаза суть послЕдніе остатки восточной физіономіи ЕвреевЬ; но сложеніе тЕла изЬ сухощавое, щеки блЕдньія; на узком челЕ видньі слЕдьі претерпЕнньіхЬ ими несчастій и чертьі господствующихЬ ихЬ страстей.
Какая противоположность мужескаго пола ЕвреевЬ сЬ ихЬ женщинами и дЕвушками, которьія почти всегда отличаются и стройностію стана и правильньімЬ очертаніем лица. Большіе глаза ихЬ осЕненьі густьіми черньіми бровями, носЬ Азіатсвкій, щеки свЕжія и румяньія; бЕлая шея, обвитая крупньіми ожерельями, пьішная грудь, обхваченная гродешуровою кофтою вЬ родЕ спензера, и театральньій головньій уборЬ, похожій на діадиму, напоминая о ихЬ происхожденіи отЬ древняго Сіона, даютЬ новьій блескЬ ихЬ красотЕ и осанкЕ.."
"Еврейскія корчмьі, состоящія изЬ огромньіхЬ дворовЬ, крьітьіхЬ вЬ родЕ нашихЬ помЕщичьихЬ рьігЬ, сЬ двумя противоположньіми воротами"
"Русское Правительство употребляло всЕ усилія, чтобьі пріохотить ЕвреевЬ кЬ земледЕлію, но по привьічкЕ кЬ праздной жизни и по отвращенію кЬ трудностямЬ, соединенньімЬ сЬ производящею промьішленностію, они предпочитаютЬ всЕмЬ промьісламЬ транзитную торговлю. ЧерезЬ изЬ руки переходятЬ издЕлія полотняньіхЬ, ситцевьіхЬ и шелковьіхЬ фабрикЬ, платки, шали, галантерейньія вещи, табакЬ, матрасьі и преимущественно контрабандньіе товарьі изЬ заграницьі вЬ Россію и обратно.
ЕвреевЬ найдете вЬ безпрерьівномЬ движеніи по городамЬ, селамЬ и дорогамЬ. Плетеньія изЬ хвороста изЬ брички легки, глубоки и покойньі; онЕ имЕютЬ вЬ длину до 5 аршинЬ и покрьітьі продолговатьімЬ навЕсомЬ. ВЬ самой бричкЕ помЕщается до шести ЕвреевЬ по два в ряд. СверхЬ того по нЕскольку на облучкахЬ и по одному на ступеняхЬ"
хвилинка НЛП:
"Золото есть главньій идолЬ Еврея; онЬ готовЬ отступиться отЬ закона Моисеева и поклониться тельцу, если телецЬ будетЬ изваянЬ изЬ золота..
Сь именем ЕвреевЬ мьі невольно соединяемЬ понятіе о хитромЬ умЕ, скрьітномЬ нравЕ и вЕроломномЬ сердцЕ."
А вже на кордоні Росії-матушки автор стрічає жидів:
"Не Ездите черезЬ РадзивиловЬ. Жестокіе Жидьі не только помЕшаютЬ вамЬ вьіплакать ваше сердце, но и не дадутЬ вьіронить ни одной слезки.
Таможня, вЬ которой записьіваются паспортьі, находится подлЕ самого Радзивилов, а рогаткавЬ двухБ верстах от таможни. Она стоитЬ среди рощи и окружена нЕсколькими домиками, вЬ которьіх живут офицерьі и козаки. КакЬ скоро дано бьіло приказаніе пропустить меня, десять ЖидовЬ бросились на мой чемоданЬ, какЬ на добьічу.. начали ссориться и давать другЬ другу толчки; наконецЬ схватили меня, посадили вЬ длинную закрьітую бричку и просили нЕсколько грошей..
Фактор Мошка, которому начальник таможенЬ приказалЬ проводить меня до БродЬ, - ЖидЬ извощикЬ и третій ЖидЬ пьяньій, сЕвшій для компаніи, везутЬ меня одного через лЕсЬ, по пням, по колодам."
Броди, Австрійська Імперія:
"МнЕ кажется, я нахожусь теперь вЬ ІудеЕ. Жидьі на дворЕ, на крьільцЕ и вЬ сЕняхЬ. Дверь моей комнатьі безпрестанно отворяется и затворяется. Одни предлагают золотьія вещи; другіе лезутЬ сЬ сукнами и полотнами, третьи несутЬ табакЬ и трубки. Отказьіваешь имЬ, они не слушаютЬ; сердишся на нихЬ, они ульібаются; гонишЬ ихЬ, они кланяются и благодарятЬ.."
Жидів в Бродах за ревізією 1822 22.000, ще з 10.000 дозволено "для торгу" жить, а "НЕмцевЬ, ПоляковЬ и ЦесарцевЬ неболЕе 4.000".
Жиди мають синагогу, яку автор описує..
Періодично автор вживає слово Євреї, тому не зрозуміло, чому і так, і так..