Грудень 1927. XV з’їзд ВКП(б):
1. курс на індустріалізацію країни, щоб “догнати та перегнати” “загниваючий Захід”..
2. соціалістична колективізація сільського господарства..
Розвиток власної промисловості визначено як запорука самодостатності та обороноздатності країни Совєтов.
Але “дєнєг нєт” - “Грабь награблєнноє” закінчилося, єдиним ресурсом аграрної країни для поповнення казни лишилося зерно на яке закордоном склалися гарні ціни.
Але й селяни знали ціну своїй праці..
Колективізація
“Землю крестьянам!”(тм) Партія розуміла по своєму..
1927, XV з’їзд Партії, крім напрямку на Індустріалізацію країни, визначив і напрямок на колективізацію сільсього господарства.
1928 до програми були внесені корективи:
- змееншення риночних елементів часів НЕП;
- ліквідація сільськогосподарської кооперації та “куркульства як класу”;
- колгоспи та радгоспи, як єдина форма організації виробництва, соціальної рівності..
3-4 роки мало вистачити на перехід, а кому не подобається, той “ворог народу” (мінуснули Бухаріна, Рикова, науковців..)
В теорії все гарно та правильно, бо успішність індивідуального господарства залежали від наявних ресурсів у родини – тяглової худоби, реманенту, синів – робочої сили, щасливої вдачі. Гуртом же, колективом, при наявності землі та ресурсів залежність від вдачі зменшувалася..
Але, забігаючи наперед, на практиці все вперлося в людську психологію, точніше “кугутський менталітет”: “мені що більше всіх потрібно. Хай сусід..”
1929 рік Україна мала показати приклад успішної Колективізації, почалося насильницька експропріація землі, худоби, реманенту. Незгодні ділитися кровним з незаможними голодранцями призначалися “куркулями” і їхали до Сибіру (пишуть про 850 тис. депортованих українців)..
Їм на заміну мобілізовано 62 тис залежних від хлібу з села робітників “для забезпечення темпу колективізації”, там же десь і 25 тис. росіянців..
на 1 червня 1930 колективізовано 90 тис. Господарств, а всього за роки Колективізації – 200 тис.
Щоб підкріпити бажання селян до хліборобства, в 1932 введено паспортну систему в містах - “земля крестьянам!”..
Перша п’ятирічка (1928-33 рр) планової економіки, норми виконання плану хлібозаготівлі виявили, що голодні селяни крадуть “суспільне”. Офіс простих рішень згенерував в 1932 постанову “про охорону соціалістичної власності” - розстріл за “5 колосків”..
Цікавий факт від Анатолія Горобчука:
м.Бердичів, червень-липень 1931, приймав "Міжрайонні двомісячні курси голів та секретарів" - вчили будувати колгоспи..
Зе Трускавець для депутатів 2019 не став унікальним заходом..
Зменшення врожайності через власть незаможніх (нездатних, некомпетентних) в 1931, зменшення засаджених площ в 1932, збільшення плану заготівлі == ГОЛОДОМОР 1932-33 рр == 3,5-5 млн. вбитих Голодом..
Селяни без власної землі втратили мотивацію працювати “на панів”, лишні молоді роти з сільських родин потягнулися до міст на заробітки (чи в Красную Армію), благо Індустріалізація потребувала робочих рук..
(цікаво, хто випускав молодь з села в місто? Яка була процедура для безпаспортного “нелегала”?)
Десь в ці роки з’явилося поняття ФЗО – “фабрічно-заводскоє обучєніє”, де молодь працюючи отримувала освіту і право вирватися з наново закріпаченого села (більшість вирвалася на шахти Донбасу!)..