1768-1772 Барська конфедерація, Коліївщина
Історичний фон
Невдачі гетьмана Мазепи та його спадкоємців поставили крапку на Гетьманщині-Козаччині. По обом берегам Дніпра.
І Росія, і Польща на повну скористалася цим..
1714 Польща повертає собі владу на Правобережжі. Пани, що повертаються, надолужують повернути втрачене..
Польща намагається насадити унію на Київщині..
Народ, збалований відчуттям свободи, тікає за Дніпро, росіяни взагалі примусово переселили купу сіл з південної Київщини (знайти про це у Фундуклея..)
Російські війська постійно поруч, бо ведуть війни з Туреччиною (1930 – Перша, 1768-1775 – Друга), але й не втрачають надії захопити і Правобережну частину України..
1734 помирає Король Польщі, шляхта грається в демократію, вибиває собі побільше прав..
Козаки не відстають, намагаються урвати і собі свобод, починається Гайдамаччина (1736-1768рр). Піднімається Київщина, Брацлавщина та Поділля..
Придушена новим королем Станіславом ПОНЯТОВСЬКИМ, та російськими військами!
1750 – нова спроба повстання. Повстанські загони оволоділи Бердичевом..
1768 Барська конфедерація
Лютий 1768, під тиском Росії, король РП Станіслав ІІ Август ПОНЯТОВсЬКИЙ підписав трактат про формальне зрівняння в правах з католиками вірян православної та протестантської церков.
29-02-1768, Містечко Бар – Барська конфедерація. Шляхта та римокатолицьке духовенство повстають задля захисту католицизму, шляхетних прав і звільнення Речі Посполитої з під впливу Російської імперії, збирають військо щоб захопити владу. Конфедерати у відповідь на тривалу гайдамаччину починають катувати і грабувати українське населення, руйнувати православні церкви і монастирі на Київщині, Поділлі та Волині..
Зокрема відомо, що саме конфедерати спалили найстарішу церкву Бердичева - Михайлівську. Приводом стала вимога священників повернути їм ікону Матері Божої Бердичівської..
Король просить військової допомоги в Москви, ті радо погоджуються..
18-05-1868 700 барських конфедератів під проводом Казимира ПУЛАСЬКОГО (1746-1779), зазнають чергової поразки в бою з російськими військами втікають до Бердичева та укриваються в фортеці. За ними підходить 8-тисячне російське військо на чолі з генерал-майором Петром КРЕЧЕТНІКОВИМ. Облога тривала 3 тижні, фортеця витримала до 2х тисяч ядер, гранат, бомб. Конфедерати капітулювали 14-06-1768. Всіх полонених було: знатного шляхетства - 38, служилої шляхти - 374, простих людей - 649 і 165 чоловік прислуги. Після відомови полонених від конфедератства їх відпустили!
На згадку про події лишилися ядра в стіні кляштору.
Російські війська захопили 48 гармат і монастирську скарбницю та вирушили на Хмільник..
в червні війська КРЕЧЕТНІКОВА та польскькою армією на чолі з Ксаверієм БРАНИЦЬКИМ беруть м.Бар..
Боротьба Конфедератів з польською короною тривала до 1772.
(в 1771 СУВОРОВ одержує кілька перемог над конфедератами біля Кракова в травні, і під Брестом в вересні).
Зима 1771-1772 - облога Кракова російськими військами і коронними військами Ксаверія Браницького.
23-04-1772 повстання конфедератів закінчилося капітуляцією Кракова.
05-08-1772 - початок першого поділу Польщі..
Коліївщина
Простий нарід (козаки та селяни), потерпаючи від окатоличування та панських поборів, постійно поглядають в бік православної Москви. (Не)випадково в народі ширяться чутки “про поміч Цариці (Єкатєріни ІІ)”, поява російських військ для придушення конфедератів, народом сприйнялась, як відповідь на їх молитви - порятунок Цариці від Унії та польського гніту.
Прекрасно працює ІПСО (інформаційно-психологічні операції, активний в цьому настоятель Мотронинського монастиря Мельхиседек) - “Золоті Царицині грамоти нищити поляків та жидів”..
Піднімається повстання. Максим ЗАЛІЗНЯК "збирає ватагу" і громить панів, уніатів, жидів (червень 1868): Чигирин, Жаботин, Сміла, Черкаси, Корсунь, Богуслав, Лисянка піднімаються і йдуть на Уманьщину..
Під Уманню до них переходить!! сотник (уманської надвірної міліції) ПОТОЦЬКОГО – Іван ГОНТА, разом беруть Умань (10-06-1868), вчиняючи різню..
На Бердичівщині діяв гайдамацький загін на чолі з Климом КРУТЕМ та Василем ЩЕРБИНОЮ. Громили маєтки шляхти, чинили розправу над польськими урядовцями та їх прибічниками, знищували документацію. Все як в часи ХМЕЛЬНИЦЬКОГО та ПАЛІЯ..
“Добра Цариця” дала наказ війську, яке приборкувало Барських конфедератів, придушити Гайдамаччину-Коліївщину.
Гайдамаки довірливо віддались московитам: ГОНТА, ЗАЛІЗНЯК, інші ватажки були хаарештовані росіянами. Польскі піддані віддані полякам, московські – поїхали на суд до Києва..
Повстанців придушували російські війська спільно з коронними та Військом Запорозьким низовим!
м.Кодня – суд над гайдамаками..
Коліївщина стала останнім великим народним повстанням, яке до жаху запам’яталось панам – 1788 зчинився переполох на Волині, коли пішли чутки про синів ГОНТИ, які йдуть мститися..
Коліївщина в деталях
Максим ЗАЛІЗНЯК – послушник Мотронинського монастиря Жаботинського ключа (урочище Холодний Яр).
Назва Коліївщина пішла від коліїв – майстрів забивати(колоти) свиней (Вікіпедія так каже, я вважав що від Колів – списів).
Тарас ШЕВЧЕНКО описує процедуру освяченя ножів (в Холодному Яру?), та й цитують самого ЗАЛІЗНЯКА:
“.. поляків, жидів, та тих, котрі у служінні конфедератів були віри грецької, поколото чимало..(чоловіків, жінок, немовлят..)”. Інша версія назви – що надвірна міліція в 18 столітті звалася службою колейною, повстання надвірних козаків..
Доведено ІПСО від настоятеля Мотронинського монастиря Мельхиседека ЗНАЧКО-ЯВОРСЬКОГО та Гервасія ЛИНЦЕВСЬКОГО!
Розслідування справи бунту поляками виявило факт наявності серед гайдамаків російських офіцерів та солдат, хоча фельдмаршал РУМ’ЯНЦЕВ назвав “іхтамнєтов” звичайними дезертирами і призвав їх карати гірше за ворогів ))
“Восени 1767 в монастирях Придніпров’я оселилася група запорозьких козаків. Її ядро складали Максим ЗАЛІЗНЯК, Кіндрат ЛУСКОНІГ, Микита ШВАЧКА, Андрій ЖУРБА, Василь БУРКА, Дем’ян ЧЕРНЯВЩЕНКО та Іван БОНДАРЕНКО. Очолював групу Йосип ШЕЛЕСТ. Саме вони починали агітувати українців.. посилалися на лист кошового Січі Петра КАЛНИШЕВСЬКОГО.. ШЕЛЕСТА “випадков” пристрілив ЛУСКОНІГ, ЗАЛІЗНЯК став головним..”
26-05-1768 Гайдамаки вийшли з Холодного Яру, 10 червня вже взяли Умань.
ЗАЛІЗНЯКА обирають гетьманом і князем Смілянським, ГОНТУ – полковником і князем Уманським..
В червні-липні 1768 на Правобережжі діяло близько 30 загонів (сотень?) гайдамаків. Повстання загрожувало перекинутись і на решту територій РП та РІ.
У другій половині червня 1768 російські війська разом з армією Речі Посполитої розпочали каральні акції проти гайдамаків.. 26-06-1768 росіяни оточили табір ЗАЛІЗНЯКА і розброїли їх..
Гайдамаки у Фастові обирають ШВАЧКУ полковником і включають до своїх ворогів і росіян..
5-6 липня 1768 ШВАЧКА бере в облогу Білу Церкву з російським гарнізоном. Взяти замок не вдалося..09-07-1868 пораненого ШВАЧКУ росіяни захоплюють в полон поблизу Богуслава (відправили до Києва генерал-губернатору ВОЄЙКОВУ)..
Загони гайдамаків знищуються в бояк..
Останній полковник Іван БОНДАРЕНКО, що прийняв булаву, підступно схоплений в Макарові 20 липня і страчений в Чорнобилі 8 серпня..
Остаточно повстання надвірних козаків було придушено тільки в квітні-травні 1769 російським генералом КРЕЧЕТНИКОВИМ..
Використання повстанцями запорозьких звань, атрибутів, невизнання влади Січі змусило Запорожців (кошового КАЛНИШЕВСЬКОГО) доєднатися до боротьби з самозванцями!! В ході боїв захопили пагато полонених гайдамаків. Але 26-12-1868 в Новій Січі стався “бунт сіроми”, старшина була зкинута, гайдамаків звільнено..
Каральні війська Речі Посполитої жорстого розправлялися з повстанцями: тисячами вішали, відтинали голови, садили на палі.. суддя Ксаверій БРАНИЦЬКИЙ рапортує королю, що з майже 2 тис. захоплених росіянами повстанців 200 відправлено на роботи до Львова, а 700 придано жорстокій смерті, решту передав коронному судові у Кодні.
Кодня. З 336 справ, 151 відрубано голови, 57 повішено, 9 четвертовано, українського шляхтича ЧОПОВСЬКОГО, помічника полковника НЕЖИВОГО, посаджено на палю..
ГОНТУ було страчено в с.Серби..
ЗАЛІЗНЯКА, ШВАЧКУ та інших жителів Лівобережної України і Запоріжжя судила Київська канцелярія, засуджено до тілесних покарань та заслання до Сибіру (здається сиділи в Київській фортеці)..
Після страти гайдамаків, росіяни та поляки почали арешти причетних. Загалом було страчено близько 30 тис.селян, а у самій Кодні близько 3тис. учасників та підозрюваних у повстанні..