Про заснування та пояснення назви села джерел не зустрічалось..
Цілком логічно, що територія обживалася паралельно Бердичеву, з 16ст.
З перемінним успіхом – часи були важкі для стабільного життя на відкритій всім вітрам рівнині..
Десь поруч (південніше Махновки) проходив Чорний шлях, назва якого точно не від кольору цегли/плитки/асфальту.
в складі Речі Посполитої
Станом на середину 18ст Великі Нізгурці вже існує і належить роду Радзивилів:
“З середини XVIII ст. власником містечка (Бердичева) став магнат Радзівілл.
Йому належали в Бердичеві майже 8 000 десятин землі. Посполиті відробляли по 2 дні на тиждень панщини”
1771 Великі Нізгурці. Інвентарі
Пощастило знайти на Сканотеці 2 інвентарі (опис майна та податків) села Великих Нізгурців.
Перший датований лютим 1771, згадується ім’я РАДЗИВІЛІВ, власників Бердичева і округи. Все дорого-багато в селі..
Другий – від березня 1771, єгомосць Пан Бартоломей Бромірський Скарбник якогось повіту (важко читати латиною незнайомі слова), метою мав встановити реальний стан справ в селі після чуми та “rewolucia teraznicsza 1767-1771”, “woysko Rossia stoiace” і передачі(?) села двом шляхтичам Яну ЛАСКОВСЬКОМУ та Міхалу ЛЮДКЕВИЧУ (пізніше селом володітиме зо 5 сімей..)..
(Узагальнений опис подій 1768-1772 - Барська конфедерація, Коліївщина..)
З цікавих знахідок:
Житло ділилося на хати, халупи і халупи_2..
Половина першого інвентару в другому вказана вимершою і описані дії з їх майном:
- халупу москалі розібрали чи спалили, двір став пусткою – цікаві причини цього “розібрали”, це з метою протидіяти чумі чи просто розбій?
- залишилась жона з дітьми “w Komarzym” - виживших оселили в якійсь громадській будівлі!?
- для виховання сирот визначили відповідальних господарів чи родичів, які разом з сиротами отримували часту майна та зниження податків: Мойсій ПАЛАМАРЧУК, Юрко ГОРБАКОВСЬКИЙ, Семко ПСЬОТА..
- майно вимерлих родин забиралося до СКАРБУ, до ДВОРУ, давалося доглядальникам, земанові, попу в церкву..
Цікава інформація про виживших (wyzhedl) - сховався/вижив на Слободі, в халупі на полі..
І ще цікавим є фраза сховався чи вижив “pod chas attaky Berdiczow”..
Згідно другому інвентарю в селі стояли російські війська, які і розбирали халупи.
Російська армія приймала участь у подавлення повстання Барських конфедератів та Коліївщини, які пройшли цими місцями..
Місцева церква була знищена, бо є фраза “каплиця на тім місці виставлена”. (не зрозуміло, якого сповідання була церква в 1771, в 1790 вона вже/ще уніатьська, в 1800 – православна!)
Сусідня з церквою “Школа руська пусткою без дяка”..
в складі Російської Імперії (1793-1917)
1793 – Другий поділ Речі Посполитої. Бердичів та села перейшли під Москву. Власники збереглися – тіж самі Радзивіли..
1914-1917 Перша Світова війна.
Багато селян призвано до царського війська..
Бердичів в ?? розміщує Штаб фронту..
УНР 1917-1921
Січові стрільці УНР, польські та німецькі війська, більшовики..
Кінець березня 1919 - кровопролитні бої у передмістях Бердичева між Січовими Стрільцями армії УНР та більшовицькими підрозділами.
“на станцію Семенівка прибули свіжі сили червоноармійців, які розгорнули наступ на міське узгір'я
В ході бою січово-стрілецькі частини змушені були відійти на вихідні позиції. Втрати були надзвичайно великими. Лише не авангардний 3-й полк СС до 30 березня втратив убитими та полоненими близько 100 січовиків та 20 старшин.”
“За спогадами Романа Дашкевича, за весь час Бердичівської операції з боку Корпусу СС загинуло близько 1500 січового вояцтва. як згадка про ті події в місті, зберігся пам'ятний знак більшовицьким військовим над їх братською могилою (до 04-2022 був перед Універмагом), які загинули в боях з армією УНР в березні 1919 року. Січово-стрілецькі поховання невідомі”
весна 1920 - Польські, союзні, війська вибивають більшовиків з Бердичева. в Бердичеві парад Польських та Українських військ. Зустрічаються Пілсудський та Петлюра та їх бронепоїзди..
весна 1921 Ризька мирна Умова. Більшовики розділили з Польшею Україну. Волинь пішла до Польші..
СССР 1922-1991
Перші пару десятиліть совіти тасували адміністративну структуру та кордони районів та областей..
1924 в Бердичеві видається газета "Голос Правди", яка пізніше стає "Радянський шлях".
в селах з'являються селькори, які описують проблеми села. Є і про нас..
Дуже захоплюючі очерки, тому приділимо окрему увагу..
Голодомор 1932-33рр
За Семенівку Мортиролог має мало даних. Можливо село від голодної смерті врятувала близькість до міста..
1941-1943 Друга Світова війна
Німецька армія стрімким наступом вже до кінця липня захопила-звільнила Бердичів і проголосила українцям "визволення від жидівсько-більшовицької окупації" і початок розбудови "Вільної України"..
Місцеве населення, якщо не відносилося до більшовиків та євреїв, відчуло лише більше порядку з боку влади - місцеві підприємства швидко відновили свою роботу, селянству було обіцяно повернути в приватну власність землю "коли вони набудуть спроможність її самостійно обробляти", а доти мали зібрати в колгоспі урожай. Для цього німці, навіть, трактором забезпечили села Бердичівщини..
Онлайн доступна газета "Нова доба" тих часів з купою фактів для роздумів..
Тре б опрацювати..
На початку грудня 1943, Красная армія, звільняє Бердичів і околиці.
Січень та лютий проводиться масова мобілізація чоловіків, якими було поповнено наступаючі частини і відразу кинуто в бій..
Більшість односельчан, що загинули в Другій Світовій, загинули в першу половину 1944 року..